Чи БожеВоліли ви з Богом?

Exemple

Чи БожеВоліли ви з Богом?

Чи БожеВоліли ви з Богом?

А як це? А це – несміливо розповісти Богу про свої найсміливіші мрії; поділитися цими шаленими мріями зі своїми братами та сестрами та переконатися, що і вони збожеволіли тією ж мрією. І, отримавши відповідь у молитві, що це не божевілля, а БожеВілля (тобто Божа воля), із головою поринути у її втілення.

Ще рік тому Музичний Табір був далекою і нездійсненною мрією, а сьогодні – це пам’ятник Божої роботи у житті кожного з учасників табору.

Знаєте, яке дивовижне відчуття виникає тоді, коли дивишся на те, як до автобуса, який от-от має відправитися у Вижницю, підходять батьки разом із ще незнайомими вам дітками, чи підлітками, та усвідомлювати, що на ці «надцять» днів Господь дарує їх сердечка вам?

Знаєте, як приємно бачити, як та БожеВільна мрія збувається; коли ви відчуваєте, як чиїсь маленькі руки обіймають вас, дитяча голова опускається на ваше плече і зав’язується щира та проста розмова про щось дуже особливе для цієї дитини; коли ви бачите, що Сам Господь вкладає у ваші уста необхідні для неї слова?

Знаєте, як це бачити, як у цьому БожеВіллі злагоджено працює команда, справді як Тіло Господнє? У такі моменти ви усвідомлюєте – вас формував у команду Бог.

Знаєте, як це, падаючи із ніг, іти у вільний час у свою кімнату, щоб прилягти бодай на хвилину, але завмерти біля дверей і не посміти увійти, бо, незважаючи на щоденні тригодинні репетиції, якась дитина у свій вільний час ще додатково займається на інструменті? І ви стоїте під дверима та слухаєте скрипочку – «Мелодію» Скорика… Тихесенько, навшпиньках ви йдете у сусідній зал, бо там є диванчик, на якому можна прилягти, і також не смієте зайти туди, бо там хтось на фортепіано у свій вільний час розбирає п’єсу Едварда Гріга. Ви тихенько розвертаєтеся назад, а з-за зачинених дверей вже звучить «Як олень прагне до потоків»… У такі моменти сльози виступають на очі, але не від втоми, а від щастя – оскільки саме так Господь втілює Своє БожеВілля.

Знаєте як це, навчати «змінювати світ Божою любов’ю», а згодом бачити як Господь Своєю Божою любов’ю змінює серця дітей? Від радості й ви плачете разом із дітьми, які прийняли Христа, як свого Спасителя…

Знаєте як це, отримувати повідомлення і дзвінки від рідної Церкви та знати, що така велика кількість людей стоїть на колінах, благословляючи вас? Як приємно усвідомлювати, що цим БожеВіллям «захворіла» уся Церква! Це мабуть найблагословенніша «епідемія», яка тільки може бути.

Знаєте, як це, коли в найвідповідальніший для дітей день, у день концерту, зі Львова приїжджає така велика команда підтримки? У такі моменти ви розумієте, що ваша команда не 15 осіб. Ті 15 – це лише табірні лідери. Справжня команда значно більша – це рідна Церква. Кожен, хто жертвував, молився, шив і збивав до купи, працював, готував на кухні, возив, підбадьорював.

Як добре, дорога Церкво, мати спільну БожеВільну мрію, у якій так дивно прославляється наш Господь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *