Призначені для неба

Призначені для неба

Моє Царство не із світу цього (Ін. 18:36)

Призначені для неба

Коли ми нещасні, то хочемо швидше потрапити на небеса. Нещастя – це спосіб Бога привернути нашу увагу, щоб нагадати нам, що наc чекає, де наша справжня оселя. Було б дуже сумно задовольнятися землею, коли на тебе чекає небо.

Тут на землі ти ніколи не будеш відчувати себе повністю щасливою. Так і повинно бути. Це не твій дім, адже в Першому Посланні Петра 2:11 говориться, що ми «приходьки і мандрівники».

Справа в тому, що Бог створив тебе не для землі, а для неба. Так, звичайно, іноді ти будеш щаслива і на землі. Буде час, коли ти будеш радіти. Іноді ти будеш бачити проблиски того, що тебе чекає у майбутньому – на небі. Ти будеш сміятися і любити, тебе будуть любити також. Але ці щасливі моменти – лише передчуття того, якими будуть небеса. Тому що на небесах ти, нарешті, будеш вдома.

Кращий спосіб розвеселитися самій – це розвеселити когось іншого. «Дай п’ять» подрузі, у якої видався неприємний день. Допоможи винести сміття втомленому вчителю. Або просто посміхайся людям, яких ти зустрічаєш. Їм стане веселіше, і дуже скоро – тобі теж.