Пасха – провести неможна відмінити

Exemple

Пасха – провести неможна відмінити

Featured Post

Нещодавно говорив зі своїм близьким другом. Він сам бразилець, дуже освічена та духовна людина. Коли ми ділилися думками на рахунок карантину, один його коментар мене вразив: «Анатолій, я щодня молюся до Господа, і прошу щоби карантин ще не відміняли. Ми ще не готові повернутися до звичного життя, бо ще не збагнули всього того, що Бог нам хоче сказати щодо Своєї Церкви».

Не випадково COVID-19 і карантин припали саме на свято Пасхи. Особисто я вірю, що Бог допустив це з певною ціллю. Чи можливо відсвяткувати Пасху, не пішовши у церкву? Таке взагалі можливо? Що Бог хоче нам сказати?

Християнський світ відреагував на це по-різному. Одні вирішили, що ПРОВЕСТИ ПАСХУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ НЕМОЖЛИВО, тому її потрібно ВІДМІНІТИ, або, точніше, ПЕРЕНЕСТИ. Для таких фізична спільність віруючих є ключовою, а споживання хліба та вина повинно відбуватися в одному місці. Інші церкви, навпаки, говорять, що Пасху потрібно ПРОВОДИТИ, НЕМОЖНА ВІДМІНЯТИ. Такі вірять, що зараз унікальний час для Церкви, коли святкування Пасхи єднає Тіло Христове, незважаючи на всесвітній карантин.

Роздумуючи над цією темою, мені на згадку прийшов 13 розділ від Матвія, де Ісус розповідає учням декілька притч, що описують Царство Боже. Усі вісім притч цього розділу вказують на справжні цінності Царства Божого. Одна з них називається Притча про Кукіль, або про бур’ян, що описана у 24-30 віршах. Саме у цій притчі Ісус розповідає про господаря, що посіяв на своєму полі пшеницю. Але вночі ворог прийшов та посіяв бур’ян. З часом слуги побачили цю проблему, але оскільки при перших паростках дуже важко відрізнити пшеницю від бур’яну, господар дав вказівку почекати до жнив, давши наступного наказу: «Збирайте спершу бур’ян та зв’язуйте його в снопи, щоб спалити, а пшеницю складайте до клуні» (Єв. від Матвія 13:30).

Одна з цінностей Царства Божого – це вміння відділяти головне від другорядного. Царство Боже є значно більше, аніж Церква, але Церква є Божим інструментом для розповсюдження Його Царства. Як карантин може допомогти нам виділити головні цінності Царства Божого?

(1) ПОКЛОНІННЯ БОГОВІ ПО ДОМАХ. Унікальність сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що Церква повернулася до дому. Не даром народна мудрість говорить, що святий є той, хто святий у себе вдома. Справжнє християнство починається з нашого дому. Бо ми там є такі, які є насправді. А Бог прагне щирого поклоніння (Івана 4:24).

(2) СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ ВАЖЛИВІШІ, АНІЖ МІСЦЕ ДЕ ВОНИ ЗБИРАЮТЬСЯ. Характеристика першоапостольської церкви полягала в щоденному спілкуванні віруючих людей. Як написано у Новому Заповіті (Дії Святих Апостолів 2:42): «Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом і молилися разом». Для східної людини часів Ісуса, «їсти разом» означало мати якісне збудовуюче спілкування, яке супроводжувалося вивченням Писання та молитвою. Короною цього спілкування була Вечеря Господня.

(3) ЗМІСТ ПРОПОВІДІ ВАЖЛИВІШИЙ, АНІЖ ФОРМА ПЕРЕДАЧІ. Ще місяць назад, мало хто знав, що таке Zoom. Сьогодні через цю онлайн – платформу відбуваються тисячі церковних нарад, навчання, конференції, учнівство, проведення домашніх груп тощо. Про що це говорить? Так, ми на карантині! Так, ми не можемо використовувати наші будівлі, як раніше; ми не можемо проводити служіння, як звикли. Тому ми змушені були змінити форму проповіді, зберігаючи її суть. Я нещодавно спіймав себе на думці: «З точки зору цінностей Царства Божого, який фінансовий вклад був би ефективніший: чи збудувати один Будинок Молитви, чи вкласти в сто проповідників і закупити сто відеокамер?! Від мого богослов’я буде залежати моя відповідь!»

(4) НОВІ ГОРИЗОНТИ ДЛЯ БЛАГОВІСТЯ. Карантин «закрив» нас вдома, але він не обмежив наших можливостей. Бог дав нам такі інструменти, які ніхто і ніколи не мав до цього. Коли у 1993 році, Біллі Грем проводив євангелізаційні зібрання у м. Ессені (Німеччина), це стало справжнім проривом, бо супутникова трансляція одночасно покрила більш ніж сто країн світу, зробивши її наймасовішою євангелізацією усіх часів. Але сьогодні, невелика церква на периферії, може проповідувати Євангеліє через YouTube, досягаючи краю землі, в онлайн режимі, витрачаючи лише пару копійок. Я вражений кількістю якісних проповідей та християнських програм, які щоденно постяться в інтернеті. Так виглядає, що Ісусове пророцтво, описане в Матвія 24:14, стає реальністю!

(5) ВАЖЛИВІСТЬ СПІЛЬНОГО ПОКЛОНІННЯ БОГОВІ. Не зважаючи на мої вищеописані міркування, НІЩО І НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ СПІЛЬНОГО ПОКЛОНІННЯ БОГОВІ. Це настільки важливий елемент нашої віри, що це буде єдина річ, яку ми будемо практикувати на небесах: коли ми разом, пліч-о-пліч, однокупно будемо славити Бога (Об’явлення 5:9-10). Я припускаю, що після карантину наші церкви та доми молитви будуть переповнені. Бо люди скучили за спільнотою. Але в деяких церквах, навпаки, ряди порідіють. «Чому?» – запитаєш Ти. Бо не до кінця розрізнили головне від другорядного, тим самим, втративши можливості, дані Богом.

Я цілком розумію, що багатьом не сподобаються мої роздуми. І це, напевне, нормально. Я переживаю за інше. Справжню тривогу викликають ті віруючі, які чекають повернення «старих часів» і коли все утрясеться, бо будуть робити все те, що робили завжди. Але цей «старий час» може ніколи і не повернутися, бо люди стануть інші. Церква має бути готова до викликів сьогодення. І якщо на наше життя припав COVID-19, то ми відповідальні за те, щоби розгледіти що є у Царстві Божім головним, а що другорядним. Тому, ПАСХУ ПРОВОДИТИ, НЕМОЖНА ВІДМІНИТИ!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Львів, 14 квітня, 2020 року
Anatoliy Shmilikhovskyy